меню

План магістратури НМАПО

Міністерство охорони здоров'я України

НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ім. П. Л. ШУПИКА

КАФЕДРА ПСИХІАТРІЇ

ТИПОВИЙ УЧБОВИЙ ПЛАН І ПРОГРАМА ПІДГОТОВКИ МАГІСТРІВ МЕДИЦИНИ ЗА ФАХОМ ПСИХІАТРІЯ

КИЇВ 2010

Типовий навчальний план та програма проходження магістратури зі спеціальності "Психіатрія" розроблені співробітниками кафедри психіатрії Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика.

Склад робочої групи

 

Кузнецов В.М. - професор, зав. кафедри психіатрії НМАПО

Белов О.Б. - к.мед.наук, асистент кафедри психіатрії НМАПО

Бондарчук А.Г. - к.мед.наук, асистент кафедри психіатрії НМАПО

Коротоножкін В.Г. - к.мед.наук, доцент кафедри психіатрії НМАПО

Костюченко С.І. - асистент кафедри психіатрії НМАПО

Насінник О.А. - к.мед.наук, доцент кафедри психіатрії НМАПО

Олійник А.В. - к.мед.наук, доцент кафедри психіатрії НМАПО

Уралова Л.Т. - к.мед.наук, доцент кафедри психіатрії НМАПО

І. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Магістр – це освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця, який на підставі отриманої кваліфікації бакалавра або спеціаліста здобуває поглиблені спеціальні уміння та знання інноваційного характеру, досвід їх застосування для продукування нового знання, вирішення проблемних професійних завдань у галузі педагогічної освіти, науки, управління тощо.

Підготовка спеціалістів кваліфікаційного рівня “магістр” здійснюється відповідно до:

  • Постанови Кабінету Міністрів України №65 від 20 січня 1998 року;

  • Наказу Міністра освіти України №86 від 4 березня 1998 року про ступеневу освіту;

  • Статті 8 Закону України “Про вищу освіту ” (№ 2984-ІІІ від 17 січня 2002 року);

  • Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні ”, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України 20 січня 1998 року за № 65.

Програма підготовки спеціалістів за фахом "Психіатрія" та освітньо-кваліфікаційним рівнем "Магістр" розроблена з урахуванням сучасних теоретичних і практичних вимог до знань, умінь і навичок магістрів медицини та повністю відповідає вимогам "Тимчасового положення про порядок підготовки магістрів медицини (фармації-) у вищому медичному (фармацевтичному) закладі освіти IV рівня акредитації". Метою магістратури за фахом "Психіатрія" є поглиблена спеціальна, науково-практична, педагогічна та дослідницька підготовка фахівця-психіатра. Навчання в магістратурі проводиться одночасно із підготовкою спеціалістів за фахом "Психіатрія" в інтернатурі.

Навчання в магістратурі проводиться згідно індивідуального навчального плану, затвердженого не пізніше, ніж через місяць від початку занять науковим керівником та ректором або проректором з наукової роботи вищого закладу освіти.

За час навчання в магістратурі лікарі-інтерни повинні:

- повністю виконати індивідуальний план та програму;

- оволодіти основними методиками проведення науково-медичниху галузі психіатрії, наркології та сексології;

  • оволодіти основними педагогічними навичками, засобами організації та проведення навчально-методичної роботи у галузі психіатрії;

  • систематично звітувати про хід виконання плану підготовки магістра медицини на засіданні кафедри;

- виконати та захистити магістерську роботу на основі самостійнопроведеного дослідження у галузі психіатрії;

- виконувати правила внутрішнього розпорядку вищого закладу освіти;

- виконати програму інтернатури за фахом "Психіатрія" та пройтиатестацію для визначення знань та практичних навиків з присвоєннямзвання лікаря-спеціаліста психіатра.

Протягом курсу теоретичної підготовки особи, що зараховані до магістратури, повинні вивчити основні та найбільш складні розділи з психіатрії, в тому складі проблеми взаємозв'язку психічної норми і патології, етіології і патогенезу різних психічних захворювань, синдромологічної та нозологічної діагностики,терапії, профілактики, соціально-трудової реабілітації та експертизи.

Особи, що навчаються в магістратурі, повинні вивчати сучасну наукову літературу з психіатрії, приймати участь у наукових, клінічних розборах, роботі медико-соціальної, військової та судової психіатричної експертизи, проводити обстеження та клінічне спостереження контингенту хворих за темою магістерської роботи.

Протягом курсу теоретичного навчання та під час стажування на клінічних базах лікарі повинні проводити курацію хворих, приймати участь в обходах завідуючого кафедрою, наукових співробітників, засвоїти основні сучасні методики обстеження психічно хворих, оволодіти сучасними методами діагностики та лікування психічних хвороб, навчитися оформляти необхідну документацію при госпіталізації та вибутті хворого із стаціонару, а також при наданні допомоги в амбулаторних умовах.

Доцільним було б лікарів, що успішно закінчили магістратуру та продемонстрували високі здібності до лікувальної, наукової та педагогічної роботи, направляти по рекомендації Вченої Ради вищого медичного навчального закладу до вступу у клінічну ординатуру чи аспірантуру з психіатрії без більш тривалого стажу роботи.

II. КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ ТЕОРЕТИЧНИХ ЗНАНЬ МАГІСТРІВ МЕДИЦИНИ ІЗ СПЕЦІАЛЬНОСТІ "ПСИХІАТРІЯ" ТА ЇХ ЗАГАЛЬНОПРАКТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ

Критеріями оцінки теоретичних знань магістрів медицини за спеціальністю "психіатрія" та їх загальнопрактичної підготовки є чітке розуміння фундаментальних теоретичних положень психіатрії та суміжних дисциплін, знання медичної психології та деонтології, знання основ педагогічного процесу та його особливостей стосовно викладання психіатрії, базисні знання у галузях наукознавства та патентознавства, медичної статистики, основ організації державної, страхової та приватної систем охорони здоров'я, обізнаність із сучасними досягненнями зї спеціальності та загальними питаннями медицини, законами та нормативними актами, що регламентують діяльність органів охорони здоров'я та практичних лікарів, уміння застосовувати ці знання на практиці у первинній та вторинній профілактиці, діагностиці, лікуванні, реабілітації та експертизі психічних розладів на сучасному клінічному рівні, проводити самостійні науково-медичні дослідження за фахом.

КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ

Критерії оцінки магістерської роботи за спеціальністю "психіатрія" базуються на характеристиці рівня її науково-соціальної значущості, клінічного та економічного ефекту, що його дозволяє досягти виконана робота. Науково-медичні дослідження здобувача освітньо-кваліфікаційного рівня "магістр медицини" за спеціальністю "психіатрія" мають бути закінченою самостійною науковою працею, в якій міститься розв'язання конкретного питання, актуального для сучасної медицини, або викладено виконані автором науково обгрунтовані раціоналізаторські розробки, спрямовані на підвищення ефективності клінічної роботи у галузі психіатрії, наркології чи сексології.

Магістерська робота повинна містити відомості про практичне використання одержаних здобувачем наукових результатів або рекомендації до впровадження висновків науково-медичних досліджень у клінічну практику.

III. ЗМІСТ ПРОГРАМИ

Освітньо-кваліфікаційна характеристика магістра зі спеціальності "ПСИХІАТРІЯ"

МАГІСТР МЕДИЦИНИ ЗІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ "ПСИХІАТРІЯ" ПОВИНЕН ЗНАТИ:

  1. Діюче законодавство та нормативні акти, що регламентують роботу органів та закладів охорони здоров'я України, лікарів-психіатрів.

  2. Структуру та можливі форми організації психіатричної допомоги населенню в Україні.

  3. Організацію швидкої та невідкладної психіатричної допомоги.

  4. Симптоматику психічних розладів у повному обсязі.

  5. Синдромологію психічних розладів у повному обсязі.

  6. Систему існуючої нозологічної діагностики психічних захворювань у повному обсязі (у тому складі класичні діагностичні критерії та критерії МКХ-10 (ІСD-10) і DSMV).

  7. Клінічну картину психічних захворювань (у тому складі атипових форм), сучасні уявлення відносно їх етіології та патогенезу, принципи їх диференційної діагностики та лікування.

  8. Систематику станів, що потребують невідкладної госпіталізації або інтенсивної терапії.

  9. Принципи забезпечення психіатричної допомоги в найменш обмежуючий формі (з урахуванням клінічних проявів психічного розладу, доступних варіантів лікування, рівня автономії пацієнта, його відношення та здатності до сприяння лікуванню, вірогідності спричинення ним шкоди собі та іншим) в рамках Закону України «Про психіатричну допомогу», медичної етики та деонтології, принципів ООН та рекомендацій ВООЗ (WНО).

10.Методи обстеження психічно хворих, можливості спеціальних, інструментальних, лабораторних методів у діагностиці психічних розладів (особлива увага повинна бути приділена клініко-психопатологічному методу як основному в психіатрії).

11. Принципи та конкретні методики фармакотерапії психічних розладів. Характеристика клінічної дії препаратів, що застосовуються в лікуванні психічних розладів та дозволені для застосування в Україні.

  1. Принципи та конкретні методики проведення біологічної терапії психічних розладів.

  2. Принципи та конкретні методики психотерапії психічних розладів, особливості їх застосування при різних психічних станах.

  3. Можливості застосування фізіотерапевтичних методик в психіатрії.

  4. Основи та можливі складні питання медико-соціальної, військової та судової психіатричної експертизи.

  5. Систему заходів щодо реабілітації та соціальної реадаптації психічно хворих.

ПЕРЕЛІК СПЕЦІАЛЬНИХ ЗНАНЬ

МАГІСТР МЕДИЦИНИ ЗІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ "ПСИХІАТРІЯ" ПОВИНЕН ЗНАТИ:

  1. Принципи профілактики, вчасної діагностики та повну систему засобів невідкладної допомоги при епілептичному статусі.

  2. Принципи вчасної діагностики та повну систему засобів лікування фебрильної шизофренії.

  1. Принципи диференційної діагностики та повний комплекс невідкладних лікувальних заходів при ступорах різного ґенезу.

  2. Принципи ранньої диференційної діагностики та повну систему заходів невідкладної терапії різних клінічних форм потьмарень свідомості.

  3. Засоби швидкого купірування психомоторного збудження різного ґенезу.

  1. Комплекс невідкладних лікувальних заходів при гострих медикаментозних інтоксикаціях різного походження та порядок подальших дій у таких клінічних випадках.

  2. Особливості патогенезу, профілактичні заходи, принципи вчасної діагностики та необхідної допомоги при ускладненнях нейролептичної терапії.

  3. Методи вчасної діагностики та комплекс невідкладних заходів для зняття суїцидних намірів, попередження суїцидних дій та інтенсивної терапії наслідків незавершених суїцидів.

  1. Порівняльні особливості фармакокінетики, фармакодинаміки та клінічної дії препаратів, що дозволені для застосування у лікуванні психічних розладів в Україні.

  2. Методи психіатричної допомоги при анорексії та відмові від їжі, зумовлених психопатологічними розладами.

  3. Принципи та існуючі методики електросудомної терапії.

  4. Основні парадигми, принципи застосування та існуючі методики психотерапії (раціональної, сугестивної у негіпнотичному й гіпнотичному станах, психодінамічної та психоаналітичної, когнітивно-пізнавальної, аутогенного тренування та інших психотерапевтичних методик, емоційно-стресової, наркопсихотерапії та ін.) в індивідуальних та групових (де це можливе) варіантах у пацієнтів з різними формами психічних розладів.

  5. Основи наукознавства і патентознавства, їх застосування у галузі психіатрії.

  6. Методологію теоретичного та експериментального дослідження в психіатрії.

16.Методи та специфіку клінічного обстеження з урахуванням особливостей віку, статі, соціального стану пацієнта, синдромології і нозології та інших чинників у хворих.

17. Основи медичної інформатики та принципи застосування комп'ютерної техніки в клінічній практиці та наукових дослідженнях у психіатрії (формування баз даних, інформаційний обмін, математично-статистична обробка отриманих результатів та оформлення звіту про дослідження).

18. Основи медичної педагогіки та специфіку викладання курсу психіатрії у вищих навчальних медичних закладах.

ПЕРЕЛІК ЗАГАЛЬНИХ ПРАКТИЧНИХ УМІНЬ ТА НАВИКІВ

МАГІСТР МЕДИЦИНИ ЗІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ "ПСИХІАТРІЯ" ПОВИНЕН ВМІТИ:

1. В ході бесіди із урахуванням психофізіологічних особливостей віку, статі й соціального стану пацієнта та спостереження особливостей міміки, поведінки, зовнішнього вигляду та висловлювань пацієнта виявити наявні симптоми психічних розладів.

  1. Отримати достатні для попередньої оцінки анамнестичні відомості з супроводжуючої хворого медичної та іншої документації, від родичів, супроводжуючих осіб, самого хворого про характер хворобливих проявів, час їх виникнення, супутніх та провокуючих факторах (з урахуванням міри достовірності кожного з використаних джерел інформації).

  2. Виявити особливості соматичного та неврологічного стану хворого, необхідність спеціальних лабораторних та функціональних методів дослідження, організувати їх виконання та дати вірну інтерпретацію.

  3. Провести диференційну діагностику психічного розладу, встановити та обґрунтувати попередній синдромологічний і нозологічний діагноз на основі отриманих даних.

  4. В разі необхідності організувати та провести невідкладну допомогу (купірування різноманітних видів збудження, ступору, судом, серій припадків та епілептичного статусу, тяжких токсичних станів та нейролептичних ускладнень і т. ін.).

6.Визначити показання для виду подальшої психіатричної допомоги (лікування амбулаторне, у денному стаціонарі психіатричної лікарні, у психіатричному відділенні реанімації та інтенсивної терапії), виду госпіталізації (планова, негайна чи примусова), характер стаціонару (відділення психозів, граничних станів, неврозів, наркологічне, геронтологічне, психосоматичне чи ін.).

7. В разі потреби провести психокорекційну бесіду з хворим та родичами, роз'яснити необхідність стаціонарного або амбулаторного лікування в психіатричній установі.

8.При надходженні хворого у стаціонар (або в рамках амбулаторної допомоги) адекватно застосувати весь комплекс заходів, необхідних для встановлення остаточного діагнозу та організувати належне лікування, для чого:

- провести детальне клініко-психопатологічне обстеження та виявити особливості динаміки психопатологічного стану;

- організувати цілеспрямований збір максимально повних анамнестичних відомостей;

  • отримати існуючу медичну документацію стосовно проявів хвороби та лікування в минулому, співвіднести її зі власними клінічними спостереженнями

  • скласти клінічно обґрунтований план обстеження хворого;

  • організувати розширене експериментально-психологічне та лабораторно-інструментальне дослідження згідно з планом обстеження;

  • визначити показання для залучення консультантів (більш досвідчених фахівців з даної клінічної проблеми або фахівців інших спеціальностей) та організувати консультації, клінічні розбори, консиліуми; оцінити відомості, отримані від консультантів, рівень їх впровадження в процес лікування;

  • на основі проведених заходів провести диференційну діагностику, сформулювати остаточний діагноз і розробити клінічно обґрунтований план лікування з урахуванням всього комплексу отриманих даних та індивідуальних особливостей стану хворого;

  • обгрунтувати тактику фармакотерапії;

  • співвіднести біологічні, психотерапевтичні та соціальні методи терапевтичного впливу залежно від етапу захворювання;

  • забезпечити етапність терапії хворого в стаціонарних та диспансерних умовах;

- особисто провести необхідний комплекс лікувальних заходів;

- у динаміці оцінювати ефективність терапії, в разі необхідності коригувати її, застосовувати міри щодо подолання медикаментозної резистентності;

- передбачати, запобігати та виявляти на ранніх стадіях можливі ускладнення при лікуванні, своєчасно приймати міри їх профілактики чи куігіровання;

9.Визначити необхідність та можливість використання лікувально- реабілітаційних заходів для досягнення необхідної соціально-трудової та мікросоціальної реадаптації хворого.

10. Розробити та провести індивідуальну програму реабілітації пацієнта.

11.Виявляти ознаки тимчасової та стійкої, часткової та повної втрати працездатності, визначити професійні обмеження, провести первинну медико-соціальну експертизу у складі лікарсько-консультаційної комісії, представити хворого на МСЕК.

12. Розробити комплекс заходів для попередження рецидивів та ускладнень захворювання, дати рекомендації щодо підтримуючої терапії, психогігієнічного режиму й психопрофілактики хворому та його родичам, у разі потреби визначити режим подальшого лікування.

  1. Оформити всю необхідну медичну документацію.

  1. Здійснювати поточний контроль за зберіганням та використанням сильнодіючих та наркотичних засобів в процесі лікування психічно хворих, при амбулаторному лікуванні належним чином оформити рецепти з урахуванням груп обліку препаратів.

15. Здійснювати необхідний контроль за роботою середнього та молодшого медичного персоналу в процесі лікування психічно хворих.

ПЕРЕЛІК СПЕЦІАЛЬНИХ ПРАКТИЧНИХ УМІНЬ ТА НАВИКІВ

МАГІСТР МЕДИЦИНИ ЗІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ "ПСИХІАТРІЯ" ПОВИНЕН ВМІТИ:

1. Провести профілактику, вчасну діагностику та невідкладну допомогу при епілептичному статусі.

  1. Вчасно діагностувати та використовувати комплекс невідкладних лікувальних заходів при фебрільній шизофренії.

  2. Вчасно діагностувати та вжити комплекс невідкладних лікувальних заходів при ступорах різного генеза.

  1. Максимально швидко купірувати психомоторне збудження різного генеза.

  2. Діагностувати та використовувати комплекс невідкладних лікувальних заходів при гострих медикаментозних інтоксикаціях різного походження.

6. Вживати профілактичні заходи, вчасно діагностувати та надавати необхідну допомогу при ускладненнях нейролептичної терапії.

  1. Вчасно діагностувати та вживати комплекс невідкладних заходів для зняття суїцидних намірів, попередження суїцидних дій та інтенсивної терапії наслідків незавершених суїцидів.

  2. Проводити підшкірне, внутрім'язове та внутрішньовенне (струйне та крапельне) введення лікарських препаратів.

  3. Здійснювати штучне годування крізь зонд.

  1. Проводити електросудомну терапію.

  2. Проводити раціональну психотерапію.

  3. Проводити ініціальний курс аутогенного тренування.

  1. Провести патентно-інформаційний пошук для визначення рівня актуальності та розробленості конкретної науково-практичної проблеми у галузі психіатрії.

  2. Скласти план самостійного теоретичного та експериментального дослідження з актуальної теми психіатрії.

  3. Провести клінічне обстеження з урахуванням специфіки психіатрії, а також особливостей віку, статі, соціального стану та синдромології й нозології контингенту досліджень.

  4. Адекватно застосувати комп'ютерну техніку в клінічній практиці та наукових дослідженнях у психіатрії, наркології і сексології (формування баз даних, інформаційний обмін, математично-статистична обробка отриманих результатів та оформлення звіту про дослідження).

ОРІЄНТОВНИЙ ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН НАВЧАННЯ НА КАФЕДРІ ПСИХІАТРІЇ ТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ МАГІСТРА

Навчальний тиждень

Назва заняття

Кількість годин

 

Консультації щодо вибору напрямку дослідження

2

Консультації щодо підготовки індивідуального навчального плану

2

Консультації щодо вивчення джерел літератури за науковою тематикою та підготовки огляду літератури

2

Вивчення джерел літератури за науковою тематикою та підготовка огляду літератури

10

 

Консультації щодо вибору напрямку дослідження

2

Консультації щодо вивчення джерел літератури за науковою тематикою та підготовки огляду літератури

2

Консультації щодо підготовки окремих розділів магістерської роботи та магістерської роботи в цілому

2

Вивчення джерел літератури за науковою тематикою та підготовка огляду літератури

10

 

Консультації щодо вивчення джерел літератури за науковою тематикою та підготовки огляду літератури

4

Консультації щодо вивчення та застосування методики наукового дослідження

4

Консультації щодо підготовки окремих розділів магістерської роботи та магістерської роботи в цілому

2

Вивчення джерел літератури за науковою тематикою та підготовка огляду літератури

10

 

Консультації щодо вивчення джерел літератури за науковою тематикою та підготовки огляду літератури

4

Консультації щодо вивчення та застосування методики наукового дослідження

2

Контроль виконання індивідуального плану

2

Вивчення та застосування методики наукового дослідження

10

 

Консультації щодо вивчення та застосування методики наукового дослідження

4

Консультації щодо підготовки окремих розділів магістерської роботи та магістерської роботи в цілому

2

Консультації щодо проведення аналізу отриманих результатів досліджень

4

Вивчення та застосування методики наукового дослідження

20

 

Консультації щодо вивчення та застосування методики наукового дослідження

4

Консультації щодо підготовки окремих розділів магістерської роботи та магістерської роботи в цілому

2

Вивчення та застосування методики наукового дослідження

20

Проведення аналізу отриманих результатів досліджень

20

 

Консультації щодо вивчення та застосування методики наукового дослідження

4

Консультації щодо підготовки окремих розділів магістерської роботи та магістерської роботи в цілому

2

Вивчення та застосування методики наукового дослідження

20

Проведення аналізу отриманих результатів досліджень

20

 

Консультації щодо вивчення та застосування методики наукового дослідження

4

Консультації щодо підготовки окремих розділів магістерської роботи та магістерської роботи в цілому

2

Вивчення та застосування методики наукового дослідження

30

Контроль виконання індивідуального плану

2

Проведення аналізу отриманих результатів досліджень

20

 

Консультації щодо вивчення та застосування методики наукового дослідження

4

Консультації щодо підготовки окремих розділів магістерської роботи та магістерської роботи в цілому

4

Консультації щодо проведення аналізу отриманих результатів досліджень

4

Вивчення та застосування методики наукового дослідження

30

 

Підготовка до захисту та захист магістерської роботи

2

Консультації щодо підготовки окремих розділів магістерської роботи та магістерської роботи в цілому

4

Консультації щодо проведення аналізу отриманих результатів досліджень

4

Підготовка до захисту магістерської роботи

4

Проведення аналізу отриманих результатів досліджень

20

 

Підготовка до захисту та захист магістерської роботи

2

Консультації щодо підготовки окремих розділів магістерської роботи та магістерської роботи в цілому

4

Підготовка до захисту магістерської роботи

4

Підготовка до захисту та захист магістерської роботи

2

 

Консультації щодо підготовки окремих розділів магістерської роботи та магістерської роботи в цілому

4

Підготовка до захисту магістерської роботи

4

Контроль виконання індивідуального плану

2

 

Всього:

 

348

V. ВИМОГИ ДО МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ ЗІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ "ПСИХІАТРІЯ"

Магістерська робота має бути закінченим самостійним науково-медичним дослідженням, що вирішує актуальне питання у галузі психіатрії, наркології чи сексології, має наукову новизну та практичну значущість.

Магістерська робота повинна продемонструвати навички науково-дослідницької праці здобувача, як-то: визначення рівня актуальності обраної теми на підставі патентно-інформаційного пошуку по масивах патентної та науково-медичної літератури, аналіз сучасного рівня досліджуваного питання, формулювання мети та завдань дослідження, екстраполяція та аргументація очікуваних результатів досліджень (на етапі планування роботи); самостійна розробка баз даних, що досліджуються, та критеріїв їх оцінки; вибір адекватних поставленій меті методів клінічних та експериментальних досліджень, узагальнення отриманих результатів; формулювання теоретичних висновків та розробка практичних рекомендацій виходячи з результатів проведеної роботи.

Теми магістерських робіт мають бути пов'язані, як правило, з планами науково-дослідної роботи кафедри або інших науково-дослідницьких організацій за фахом. Планування теми магістерської роботи відбувається після завершення патентно-інформаційного пошуку, обговорення на засіданні профільної кафедри, науково-плановій комісії. Проректор з наукової роботи на підставі подання завідуючого профільною кафедрою затверджує тему магістерської роботи до 1 листопада. Науковий керівник магістерської роботи призначається ректором вищого закладу медичної освіти з числа докторів (кандидатів) наук або професорів (доцентів) - співробітників кафедри, де лікар проходить очну частину навчання в інтернатурі. За умови виконання досліджень на стику суміжних дисциплін дозволяється призначати наукового керівника та консультанта.

Науковий керівник (консультант) магістерської роботи несе особисту відповідальність за якісне і вчасне виконання досліджень та оформлення магістерської роботи.

Магістерська робота має бути виконана і оформлена з додержанням усіх технічних вимог до наукових робіт.

Безумовно, робота має бути грамотно викладена – стилістично та орфографічно, чітко, зрозуміло, з правильно побудованими реченнями, без зайвого нагромадження складних синтаксичних структур. Граматичні помилки та друкарські огріхи не допустимі.

Оптимальний обсяг магістерської роботи (без додатків і списку літератури) повинен становити 70-80 сторінок. Текст роботи має бути надрукований на машинці через два інтервали на одному боці стандартного аркушу (А-4) білого паперу або набраний на комп’ютері шрифтом TimesNewRoman кеглем 14, через 1,5 інтервали.

Сторінки роботи повинні мати поля: ліве – 30 мм, зверху – 20 мм, праве – 10 мм, знизу – 25 мм. Абзацний відступ повинен бути однаковим впродовж усього тексту і дорівнювати п’яти знакам.

Таблиці, малюнки, схеми, графіки, креслення, фотографії та інші ілюстративні матеріали як у тексті роботи, так і в додатках повинні виконуватися на стандартних аркушах формату А-3 або наклеюватися на стандартні білі аркуші.

Структурні елементи “Зміст”, “Перелік умовних позначень”, “Вступ”, “Висновки”, “Список використаних літературних джерел”, “Додатки” не нумерують і починають друкувати з нової сторінки.

Заголовки. Розділи і підрозділи повинні мати заголовки. Заголовки структурних елементів роботи і заголовки розділів слід розташовувати посередині рядка і друкувати великими літерами без крапки в кінці, не підкреслюючи. Підписувати заголовки підрозділів, пунктів і підпунктів слід починати забзацного відступу і друкувати маленькими літерами, крім першої великої, не підкреслюючи, без крапки в кінці. Розділи, підрозділи, пункти і підпункти роботи слід ну­мерувати арабськими цифрами. Розділи повинні мати порядкову нуме­рацію в межах викладання суті роботи і позначатися цифрами без крапки, наприклад 1,2,3 і т.д.

Підрозділи повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядко­вого номера підрозділу, відокремленого крапкою. Пункти і підпункти можуть мати заголовки.

Відстань між заголовком і подальшим чи попереднім текстом повинна бути:

  • за машинописного способу – не менше, ніж три інтервали;

  • за машинного способу – не менше, ніж два рядки.

Не допускається розміщувати назву розділу, підрозділу, пункту і підпункту в нижній частині сторінки, якщо після неї розміщено тільки один рядок тексту.

Сторінки слід нумерувати арабськими цифрами, дотримую­чись наскрізної нумерації впродовж усього тексту. Номер сторінки проставляють у правому верхньому куті без крапки в кінці. Титульний аркуш включають до загальної нумерації сторінок ро­боти, номер сторінки –1 на титульному аркуші не проставляють, нумерацію починають зі “Вступу”.

Ілюстрації. Таблиці. Формули. Ілюстрації і таблиці розміщають на окремих сторінках та включають до загальної нумерації сторінок магістерської роботи.

Ілюстрації слід розміщувати безпосередньо після тексту, де вони вгадуються вперше. На всі ілюстрації мають бути посилан­ня.

Якщо ілюстрація створена не автором магістерської роботи, не­обхідно зробити посилання на джерело інформації.

Рисунки, графіки, схеми, картосхеми, діаграми повинні бути виконані грамотно, відповідно до вимог вищої школи.

Ілюстрації можуть мати назву, яку розміщують під ілюстрацією. За необхідності під ілюстрацією розміщують пояснювальні дані. Ілюстрація позначається словом “Рисунок”, наприклад, “Рис. 3.1.Територіальна структура розміщення населення”. Нумерація ілюстрацій виконується відповідно до першого рисунка (додатки 3)

Цифровий матеріал зазвичай оформлюють у вигляді таблиць відповідно до додатку (додаток 4). Горизонтальні і вертикальні лінії, що розмежовують рядки-таблиці, а також лінії, про обмежу­ють таблицю, можна не проводити, якщо їх відсутність не утруднює користування таблицею.

Таблицю слід розташовувати безпосередньо після тексту, у яко­му вона згадується вперше, або на наступній сторінці. На всі таб­лиці повинні бути посилання в тексті магістерської роботи. Нуме­рація таблиць здійснюється так як і нумерації розділів та підрозділів.

Назву таблиці друкують малими літерами (крім першої великої) і вміщують над таблицею,

Якщо рядки або графи таблиці виходять за межі формату сторінки, таблицю поділяють на частини, розміщуючи одну частину під одною або поруч, або переносячи частину таблиці на наступну сторінку, повторюючи у кожній частині таблиці її головку і боковик. При поділі на частини допускається її головку або боковий заміняти відповідно номерами граф чи рядків, нумеруючи їх арабсь­кими цифрами у першій частині таблиці. Слово “Таблиця” пишуть один раз зліва над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть: “Продовження таблиці __” із зазначенням номера таблиці.

Заголовки граф таблиці починають з великої літери, а підзаго­ловки – з малої, якщо вони складають одне речення з заголовком. Підзаголовки, що мають самостійне значення, пишуть з великої літери. В кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставлять.

Формули та рівняння розташовують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині рядка. Вище і нижчекожної формули повинно бути залишено не менше одного вільного рядка.

Формули і рівняння слід нумерувати порядковою нумерацією в межах розділу. Номер формули або рівняння складається з номера розділу і порядкового номера формули або рівняння, відокремлених крапкою, наприклад, формула (1.3) – третя формула першого розділу. Номер формули або рівняння слід зазначити у круглих дужках на рівні формули у крайньому правому положенні на рядку.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, що вхо­дять до формули чи рівняння, слід подавати безпосередньо під формулою у тій послідовності, в якій вони наведені у формулі. По­яснення значення кожного символу слід давати з нового рядка. Перший рядок починають з абзацу словом “де” без двокрапки. Переносити формули чи рівняння на наступний рядок допускається тільки на знаках виконуваних операцій, повторюючи знак на по­чатку наступного рядка.

Формули, що ідуть одна за одною й не розділені текстом, відокремлюють комою.

Посилання в тексті роботи на джерела слід зазначити по­рядковим номером за переліком посилань, виділеним квадратними дужками, наприклад “у роботах [1-8]...”.

Допускається наводити посилання на джерела у виносках. При цьому оформлення посилання повинно відповідати бібліографічному опису за переліком посилань із зазначенням номера.

Магістерська робота повинна мати такі обов'язкові структурні елементи: титульний аркуш, реферат, вступ, суть роботи, висновки, практичні рекомендації. Титульний аркуш є першою сторінкою магістерської роботи та править за основне джерело бібліографічної інформації, необхідне для оброблення й пошуку роботи.

Він містить такі дані: назва установи, де виконана робота; ім'я, прізвище, по-батькові здобувача; назва роботи; ім'я, прізвище, по-батькові наукового керівника (консультанта), шифр фаху, місто та рік виконання роботи.

Реферат, призначений для ознайомлення з основним змістом роботи, має бути стислим, інформативним і містити основні ідеї, результати та висновки роботи.

Вступ має містити такі відомості: виклад актуальності і ступеня дослідження теми магістерської роботи; конкретне формулювання мети і основних завдань наукового дослідження; декларацію особистого внеску автора у дослідження.

Суть магістерської роботи - це викладення відомостей про предмет та результати дослідження або розроблення, котрі є необхідними й достатніми для розкриття змісту проведеної магістрантом науково-медичної праці.

Висновки повинні містити теоретичну оцінку одержаних результатів роботи, її наукової та практичної клінічної значущості.

У рекомендаціях наводяться можливі галузі та шляхи використання розробок автора, пропозиції щодо найбільш ефективного їх застосування.

Матеріали досліджень по темі магістерської роботи мають бути опубліковані в наукових виданнях за фахом, обговорені на конференціях молодих вчених та фахівців.

Перед захистом магістерської роботи проректор з наукової роботи вищого закладу медичної освіти за поданням декану затверджує двох рецензентів з числа провідних вчених за фахом роботи, які надають у Вчену раду закладу свої висновки про відповідність дослідження встановленим вимогам до магістерської роботи (не пізніше як за 10 днів до захисту роботи). При наявності позитивних висновків магістерська робота допускається до захисту.

Захист магістерської роботи відбувається на засіданні Вченої ради вищого закладу медичної освіти при наявності не менш як 2/3 членів ради та оформлюється окремим протоколом.

VI.КРИТЕРІЇ ПРИСВОЄННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ МАГІСТРА МЕДИЦИНИ ЗІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ "ПСИХІАТРІЯ"

Магістр зобов'язаний оволодіти професійними знаннями на високому рівні, набути навиків самостійної науково-дослідної роботи, мати глибоку наукову та загальну ерудицію.

Кваліфікація магістра медицини присуджується після:

- повністю виконаної навчальної програми підготовки магістрів, оволодіння методологією проведення наукових досліджень;

  • складання заключної атестації на визначення знань та практичних навиків з присвоєнням звання лікаря-спеціаліста відповідної спеціальності;

  • успішного захисту магістерської роботи.

VII.КРИТЕРІЇ ПРИСВОЄННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ МАГІСТРА МЕДИЦИНИ ЗІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ "ПСИХІАТРІЯ" ЗВІДЗНАКОЮ

Лікарям, які на "відмінно" виконали весь обсяг навчальної програми (теоретичні знання та практичні навики) підготовки магістрів, підготували і захистили особливо науково чи практично цінну кваліфікаційну роботу у галузі психіатрії, наркології або сексології, рішенням Вченої ради вищого закладу медичної освіти присвоюється КВАЛІФІКАЦІЯ МАГІСТРА МЕДИЦИНИ ЗІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ "ПСИХІАТРІЯ" З ВІДЗНАКОЮ.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

  1. Арана Дж., Розенбаум Дж. Фармакотерапия психических расстройств. – М.: Изд-во БИНОМ, 2004.

  2. Биоэтика: принципы, правила, проблемы/Ответственный редактор и составитель д.фил. наук, проф. Б.Г. Юдин. – М.: Эдиториал, 1998.

  3. Блейхер В.М., Крук И.В. Толковый словарь психиатрических терминов. - Воронеж, 1995.

  4. Блох С. Введение в психотерапию. - К.: “Сфера”. - 1997.

  5. Бочнер Ф., Аллардайк Дж., Эймс Д. и др. Психотропные средства: Справ. практикующего врача – М.: Литтерра, 2004.

  6. Бухановский А.О., Кутявин Ю.А., Литвак М.Е. Общая психопатология: Пособие для врачей. - Ростов н/Д.: Изд-во ЛРНЦ “Феникс”, 1998.

  7. Гельдер М., Гєт Д., Мейо Р. Оксфордское руководство по психиатрии. - В 2-х т. - К.: “Сфера”, 1997.

  8. Джекобсон Дж.Л., Джекобсон А.М. Секреты психиатрии / Пер. с англ. – М.: МЕДпресс-информ, 2005.

  9. Карманное руководство к МКБ-10: Классификация психических и поведенческих расстрйоств с глоссарием и исследовательскими диагностическими критериями (ИДК)/Сост. Дж.Э.Купер; Под. ред. Дж.Э.Купера/Пер. с англ. - К.: Сфкра, 2000. - 464 с.

  10. Клиническая психиатрия/Под ред. Н.Е.Бачерикова. - К.: Здоровья, 1989.

  11. Клиническая психиатрия: пер. с англ. доп/Гл.ред. Т.Б.Дмитриева. - М.: ГЭОТАР Медицина, 1998.

  12. Клинические разборы в психиатрической практике/ Под ред. Гофман А.Г. – М.: «МЕДпресс-информ», 2006.

  13. Клиническое руководство: модели диагностики и лечения психических и поведенческих расстройств/Под ред. проф. В.Н.Краснова и проф. И.Я. Гуровича. - М.: 1999.

  14. Ковалев В.В. Психиатрия детского возраста. - 2-е изд. М.: Медицина, 1995.

  15. Крыжановский А.В. Циклотимные депрессии. - К.: АПУ, 1995.

  16. Кузнецов В.М., Чернявський В.М. Психіатрія. - К.: Здоров’я, 1993.

  17. Лекции по наркологии/Под. ред. проф. Н.Н.Иванца. - М.: "Нолидж", 2000.

  18. Личко А.Е. Подростковая психиатрия. - Л.: Медицина. Ленинградское отделение, 1985.

  19. Любан-Плоцца Б., Цельдингер В., Крегер Ф., Ледерах-Гофман К. Психосоматичний хворий на прийомі у лікаря. - К.: “АДЕФ-Україна”, 1997.

  20. Международная классификация болезней (10-й пересмотр). Классификация психических и поведенческих расстройств: Клинические описания и указания по диагностике. ВОЗ. - СПб.: “АДИС”, 1994.

  21. Менделевич В.Д. Психиатрическая пропедевтика: Практическое руководство для врачей и студентов. - М.: ТОО “Техлит”, “Медицина”, 1997.

  22. Морозов Г.В., Шумский Н.Г. Введение в клиническую психиатрию (пропедевтика в психиатрии). - М.: “Медицинская книга”, 1998.

  23. Мосолов С.Н. Клиническое применение антидепрессантов. - СПб.: Медицинское информационное агенство, 1995.

  24. Поліщук Й.А. Вибрані праці до 100-річчя від дня народження видатного психіатра. – К., 2007.

  25. Психиатрия/Под ред. Р.Шейдера. - М.: Практика, 1998.

  26. Психология: Словарь/Под ред. А.В.Петровского, М.Г.Ярошевского. - М.,1990.

  27. Психосоматические заболевания: Полный справочник/Под ред. д.м.н., проф., чл.-кор. РАЕ и РЭА Елисеева Ю.Ю. – М.: Изд-во Эксмо, 2003.

  28. Руководство по психиатрии/Под ред. А.С. Тиганова. - В 2-х т. - М.: Медицина, 1999.

  29. Руководство по психотерапии. 3-е изд. - Ташкент, 1986.

  30. Руководство по судебной психиатрии/ Под ред. Дмитриевой Т.Б., Шостаковича Б.В., Ткаченко А.А./ – М.: Медицина, 2004.

  31. Справочник врача-психиатра/Под ред. Г.Л.Воронкова и др. - К.: Здоров’я, 1990.

  32. Тополянский В.Д., Струковская М.В. Психосоматические расстройства: Руководство для врачей. - М.: Медицина, 1986.

  33. Фармакотерапия в неврологии и психиатрии/ Под ред. Энна С.Д., Койл Дж.Т. – М.: ООО «Медицинское информационное агентство», 2007.

  34. Этика практической психиатрии: Руководство для врачей/Под ред. В.А.Тихоненко. - М.: Право и закон, 1996.

  35. Этика психиатрии/Под ред. С.Блоха и П.Чодоффа. - К.: “Сфера”, 1998.

  36. Юрьева Л.Н. Кризисные состояния. - Днепропетровск: “Арт-Пресс”, 1998.

  37. Юрьева Л.Н. Клиническая суицидология. – Днепропетровск: “Пороги”, 2006

  38. Яничак Ф.Дж., Дэвис Дж.М., Прескорн Ш.Х., Айд Мл. Дж.М. Принципы и практика психофармакотерапии. - К.: Ника-Центр, 1999.

  39. Ясперс К. Общая психопатология. - М.: “Практика”, 1997.

контакти

Кафедра психіатрії, психотерапії та медичної психології НМАПО ім. П.Л. Шупика

04080, м. Київ, вул. Кирилівська (вул. Фрунзе) 103-А, корпус 7 (103K7 на мапах google), 2-й поверх

Тел. +38(044)468-36-11, +38(044)468-38-45

наш сайт: mentalhealth.org.ua

сайт-партнер про психофармакологію: psychopharmacology.com.ua

зв'яжіться з нами